Автор: Франсуа Рабле
Жанр: Класична проза
Серiя: Бібліотека світової літератури 1
Тривалiсть: 26:27:42.48
Мова: українська
Формат: mp3
Опис аудіокниги Ґарґантюа і Пантаґрюель:
Франсуа Рабле (1494–1553), французький письменник-гуманіст доби Ренесансу, замолоду чернець, а потім лікар, писав свій фантастично-сатиричний роман «Ґарґантюа та Пантаґрюель» протягом 20 років. Цей твір нерозривно пов’язаний з народною культурою Франції пізнього Середньовіччя та Відродження. Із неї автор запозичив і головних героїв (двох королів-велетнів Ґарґантюа і Пантаґрюеля, правдолюбця Панурґа), і саму мову розповіді. Сміх Рабле позбавлений страху перед сильними світу сього, церквою та забарвлений у карнавально-святкові тони.
Змiст аудiокниги :
Франсуа РАБЛЕ ҐАРҐАНТЮА І ПАНТАҐРЮЕЛЬ Роман
Корок геть! Від перекладача
А ось i словарик, за взірцем раблезіанського глосарія, укладений для тих читачів, які утримаються сміятися до другої книги:
Престрахолюдне житіє великого Ґарґантюа, батька Пантаґрюеля, написана во время оно магістром Алькофрібасом, збирачем квінтесенції, книга ряснопантагрюелецвітна
Одавторове слово
Розділ І Про родовід і вікодавній корінь Ґарґантюйський
Розділ II Фрашки-антидоти, на давніх руїнах знайдені
Розділ III Як мати Ґарґантюа виношувала його аж одинадцять місяців
Розділ IV Як уже черевата Ґарґантюа об’їлася Ґарґамелла утрібкою
Розділ V Рацеї під мухою
Розділ VI Яким химерним робом Ґарґантюа на світ народився
Розділ VII Як нарекли ҐАрґантюа і як прилюбився він вино цмулити
Розділ VIII Як Ґарґантюа одягався
Розділ IX Барви та строї Ґарґантюйські
Розділ X Що означають білий і синій кольори
Розділ XI Про вік хлоп’ячий Ґарґантюа
Розділ XII Про цяцькові коники Ґарґантюа
Розділ XIII Як Ґранґузьє завдяки нововинайденій підтирці визнав неабиякий розум у Ґарґантюа
Розділ XIV Як Ґарґантюа попав у науку до богослова латинника
Розділ XV Як Ґарґантюа навчався в інших педагогів
Розділ XVI Як Ґарґантюа послано до Парижа на якій кобиляці він їхав і як вона розправилася з боськими бурчимухами
Розділ XVII Як Ґарґантюа віддячився парижанам за їхнє вітання і як він познімав із церкви Нотр-Дам старші дзвони
Розділ XVIII Як Янотуса де Браґмардо до Ґарґантюа послали вимагати дзвони назад
Розділ XIX Промова магістра Янотуса де Браґмардо, до Ґарґантюа звернута, із проханням віддати дзвони
Розділ XX Як софіст забрав свою сукнину і як він позивався з іншими сорбонниками
Розділ XXI Розклад навчання Ґарґантюа, що склали його напутники софісти
Розділ XXII Ігри Ґарґантюа
Розділ XXIII Як завдяки знайденій Понократом методі у Ґарґантюа марно не пропадало жодної години
Розділ XXIV Як Ґарґантюа дощ перебував
Розділ XXV Як між лернейськими пекарями і ґарґантюйцями зайшла велика змага, до кривавих чвар призвівши
Розділ XXVI Як лернейці за головою царя Пикрохола [82] підступно на ґарґантюйських пастухів напали
Розділ XXVII Як ченчик сеїнець перешкодив воріженькам монастирський сад обнести
Розділ XXVIII Як Пикрохол Ларош-Клермо захопив і як убивався і бідкався Ґранґузьє, війну оголошуючи
Розділ XXIX Про що Ґранґузьє писав до Ґарґантюа
Розділ XXX Як до Пикрохола послано гінцем Ульриха Ґалле
Розділ XXXI Промова Ґалле, до Пикрохола звернута
Розділ XXXII Як Ґранґузьє для замирення велів перепічки вернути
Розділ XXXIII Як Пикрохолові напутники необачними порадами наразили царя на велику небезпеку
Розділ XXXIV Як Ґарґантюа покинув Париж, аби рідний край рятувати, і як Гімнаст здибався з воріженьками
Розділ XXXV Як Гімнаст поклав трупом отамана Тріпе та інших пикрохолців
Розділ XXXVI Як Ґарґантюа зруйнував на Ведському броді замок і як цей брід перебрідали
Розділ XXXVII Як Ґарґантюа із чуба гарматні кулі вичісував
Розділ XXVIII Як Ґарґантюа вмаламурив із салатою шістьох прочан
Розділ XXXIX Як Ґарґантюа шанував ченчика і як гарно глаголав ченчик за вечерею
Розділ XL Чого ченців цураються миряни і чому у них носюри, а не носи
Розділ XLI Як чернець приспав Ґарґантюа, про його часослов і требник
Розділ XLII Як ченчик підбадьорював кумпанів і як він повис на дереві
Розділ XLIII Як Пикрохолові дозорці спіткали Ґарґантюа і як ченчик убив отамана Дмухача, а потім у полон попав
Розділ XLIV Як чернець позбувся охоронців і як поліг Пикрохолів дозір
Розділ XLV Як чернець привів прочан і які чудові слова мовив їм Ґранґузьє
Розділ XLVI Як людяно обійшовся Ґранґузьє із бранцем Боюном
Роз діл XLVII Як Ґранґузьє зібрав свої легіони і як Боюн Шкодороба убив і як потім його вбито самого за Пикрохоловим наказом
Розділ XLVIII Як Ґарґантюа обложив Пикрохола в Ларош-Клермо і як він Пикрохолове військо погромив
Розділ XLIX Як Пикрохол на втеках ускочив у халепу і як повівся Ґарґантюа після битви
Розділ L Ось із якою промовою Ґарґантюа звернувся до переможених
Розділ LI Як звитяжців-ґарґантюйців після битви вдаровано
Розділ LII Як Ґарґантюа звелів для ченців Телемську пустинь [118] збудувати
Розділ LIII Як і на які кошти збудовано Телемську пустинь
Розділ LIV Напис на великій брамі Телемської пустині
Розділ LV Як убрано селитьбу телемітів
Розділ LVI Як убиралися телемські сестри і брати
Розділ LVII Як жили телеміти
Розділ LVIII Пророча загадка
Пантаґрюель, цар дипсодськии, як він є з усіма його застрашливими чинами й вичинами, твір святої пам’яти магістра Алькофрібаса, добувача квінтесенції
Одавторове слово
Розділ І Про походження і стародавність роду Пантаґрюелевого
Розділ II Про уродини грізного Пантаґрюеля
Розділ III Як скорбів Ґарґантюа, свою жону Бадбек утративши
Розділ IV Про дитинство Пантаґрюелеве
Розділ V Чини і вичини юного Пантаґрюеля
Розділ VI Як Пантаґрюель здибав лімузинця, що францужчину перековерзував
Розділ VII Про те, як Пантагрюель прибув до Парижа, та про прегарні книги з бібліотеки Сен-Віктора
Розділ VIII Як у Парижі Пантаґрюель одержав від свого батька Ґарґантюа листа, копія якого наводиться нижче
Розділ IX Як Пантаґрюель зустрів Панурґа [161] і полюбив його повік
Розділ X Як Пантаґрюель розсудив одну геть темну і трудну контроверзу — так справедливо, що всі дивом дивувалися його мудрості
Розділ XI Як сеньйори Сраколиз і Пийвино позивались перед Пантаґрюелем без адвокатів
Розділ XII Як сеньйор Пийвино тягався перед Пантаґрюелем
Розділ XIII Як Пантаґрюель розв’язав позов двох сеньйорів
Розділ XIV Панурґ оповідає, як він вирвався із турецьких лабет
Розділ XV Як Панурґ навчав найновішого способу зводити паризькі мури
Розділ XVI Про норови та звичаї Панурґові
Розділ XVII Як Панурґ здобував індульгенції, як одружував бабів і як провадив процеси у Парижі
Розділ XVIII Як англійське вчене світило зголосилося дебатувати з Пантаґрюелем і як його подолав Панурґ
Розділ XIX Як Панурґ заткнув за пояс англійця, що дискутував знаками
Розділ XX Як Таумаст вихваляв Панурґові чесноти та вченість
Розділ XXI Як Панурґ залюбився у великосвітню пані паризійку
Розділ XXII Як Панурґ зробив паризійській дамі фиґля, який аж ніяк її не скрасив
Розділ XXIII Як Пантаґрюель на звістку про наїзд дипсодів [220] у край амавротів Париж покинув і чом у Франції такі короткі милі
Розділ XXIV Лист, якого привіз Пантаґрюелеві паризійчин гонець, і тлумачення слів, на золотій каблучці карбованих
Розділ XXV Як Панурґ, Карпалим, Евстен та Епістемон, комбраття Пантаґрюелеві, от уже проворяки, поклали трупом шістсот шістдесят лицарів
Розділ XXVI Як Пантаґрюелеві та його комбраттям онавісніла солонина і як Карпалим пішов полювати на дичину
Розділ XXVII Як Пантаґрюель звів трофей на честь своїх пруесів, а Панурґ — інший на честь своїх зайчат, як із Пантаґрюелевих пуків уродились чоловічки, а з його бзда — жіночки, і як Панурґ зламав палицю на двох склянках
Розділ XXVIII Як Пантаґрюель, схистившись, узяв гору над дипсодами та великолюдами
Розділ XXIX Як Пантаґрюель побив триста велетнів, закутих у камінні лати, та їхнього отамана Вовкулаку
Розділ XXX Як уміло Панурґ ізцілив Епістемона, хай і безголового, і як знов об’явились гемони і пекельники
Розділ XXXI Як Пантаґрюель вступив до столиці амавротів і як Панурґ женив царя Анарха і зробив його продавцем зеленого соусу
Розділ XXXII Як Пантаґрюель накрив язиком усе військо і що автор узрів у його роті
Розділ XXXIII Як Пантаґрюель занедужав і як вилікувався
Розділ XXXIV Кінець з одавторовими перепросинами
Книга третя геройських походів да ходів доброго Пантаґрюеля Зладив метр Франсуа Рабле, доктор медицини. Переглянута і виправлена автором за вимогами допотопної цензури. Автор дуже просить ласкавих читальників до сімдесят восьмої книги сміятися тільки в кулак
Переднє слово автора, метра Франсуа Рабле, до третьої книги геройських походів да ходів доброго Пантаґрюеля
Розділ І Як Пантаґрюель пересилав до Дипсодії колонію утопійців
Розділ II Як Панурґ пошився в сеньйори Сальмі у Дипсодії і як він теребив хліб ще в накоренку
Розділ III Як Панурґ хвалив боргувальників і боржників
Розділ IV Дальший тяг Панурґової похвали боргувальникам і боржникам
Розділ V Як Панурґ лаяв боржників і боргувальників
Розділ VI Чому новоженців не затягують до війська
Розділ VII Як у Панурґа завелася у вусі блоха і він перестав носити свого пишного гульфика
Розділ VIII Чому гульфик — головна броня вояцька
Розділ IX Як Панурґ радився з Пантаґрюелем, женитися йому чи не женитися
Розділ X Як Пантаґрюель доводив Панурґові, що радити щось про мар’яж — штука морочлива, і про ворожбу за Гомером та Верґілієм
Розділ XI Як Пантаґрюель доводив осудність ворожби на костях
Розділ XII Як Пантаґрюель визначив, за Верґілієвими віщуваннями, який буде шлюб у Панурґа
Розділ XIII Як Пантаґрюель радив Панурґові передбачити, вдало чи невдало він одружиться, через сновидіння
Розділ XIV Панурґів сон і його тлумачення
Розділ XV Панурґові визворотки і виклад монастирської кабали щодо солонини
Розділ XVI Як Пантаґрюель порадив Панурґові удатися до панзуйської сивілли
Розділ XVII Як Панурґ розмовляв з панзуйською сивіллою
Розділ XVIII Як Пантаґрюель і Панурґ по-різному тлумачили вірші панзуйської сивілли
Розділ XIX Як Панурґ хвалив поради німтурів
Розділ XX Як Цапоніс відповідав Панурґові на мигах
Розділ XXI Як Панурґ радився з досугим французьким піїтою на ймення Коцький
Розділ XXII Як Панурґ захищав закон братів-нищунів
Розділ XXIII Як Панурґ роздебендював, вертатися йому до Коцького чи ні
Розділ XXIV Як Панурґ просив поради в Епістемона
Розділ XXV Як Панурґ радився з Гер Тріппою
Розділ XXVI Як Панурґ радився з братом Зубарем
Розділ XXVII Як весело наставляв Панурґа брат Жан
Розділ XXVIII Як брат Жан переконував Панурґа, що рогоносіння йому не вадить
Розділ XXIX Як Пантаґрюель скликав на раду богослова, лікаря, законника і філософа, аби вирвати Панурґа з халепи
Розділ XXX Як богослов Гіппотадей давав Панурґові поради щодо женихання
Розділ XXXI Як давав пораду Панурґові лікар Рондибіліс
Розділ XXXII Як Рондибіліс оповістив, що роги — це природний додаток до шлюбу
Розділ XXXIII Як Рондибіліс, лікар, приписував засіб від рогів
Розділ XXXIV Як жінки зазвичай тягнуться до всього заказаного
Розділ XXXV Як філософ Труйоґан толкував, чим шлюбне життя трудне
Розділ XXXVI Дальший тяг відповідей Труйоґана, філософа ефектичного і пиронійського
Розділ XXXVII Як Пантаґрюель намовляв Панурґа порадитися з дурником
Розділ XXXVIII Як Пантаґрюель і Панурґ зохвалювали Трібуле
Розділ XXXIX Як Пантаґрюель був на розгляді справи судді Брідуа, який вирікав присуди, кидаючи кості
Розділ XL Як Брідуа пояснював, чому спершу він вивчає справу, а вже потім вирішує її киданням костей
Розділ XLI Як Брідуа розповідав історію про мировика
Розділ XLII Як виникають і визрівають позови
Розділ XLIII Як Пантаґрюель виправдував Брідуа за його присуди киданням костей
Розділ XLIV Як Пантаґрюель розповідав химерну історію про хиткість людських суджень
Розділ XLV Як Панурґ радився з Трібуле
Розділ XLVI Як Пантаґрюель і Панурґ по-різному тлумачили слова Трібуле
Розділ XLVII Як Пантаґрюель і Панурґ замислили звернутися до оракула Божої Сулії
Розділ XLVIII Як Ґарґантюа доводив, що женитися дітям без відома і згоди отця-неньки не подоба
Розділ XLIX Як Пантаґрюель на плавбу по морю виряджався і про зілля — пантаґрюеліон [378]
Розділ L Як треба препарувати і вживати пантаґрюеліон
Розділ LI Чому це зілля пантаґрюеліоном назване і про його чудодійну силу
Розділ LII Як деякі гатунки пантаґрюеліона вогонь не бере
Четверта книга геройських походів да ходів доброго Пантаґрюеля Зладив метр Франсуа Рабле, доктор медицини
Преславному принцові і превелебному монсеньйорові Оде, кардиналові Шатильйонському
Передмова автора, метра Франсуа Рабле до четвертої книти геройських походів да ходів Пантаґрюеля
Розділ І Як виплив Пантаґрюель у море, щоб боговитої Бакбук [394] оракула одвідати
Розділ ІІ Як ПантаҐрюель на острові Медамоті [397] силу гарних речей накупив
Розділ III Як Пантаґрюель отримав листа від свого батька Ґарґантюа і про химерний спосіб діставати швидкі вісті з ненаських і далеких країв
Розділ IV Як Пантаґрюель написав батькові своєму Ґарґантюа і послав йому чимало гарних і рідкісних речей
Розділ V Як Пантаґрюель зустрів судно з мандрівцями, що з Ліхтарії поверталися
Розділ VI Як по замиренню Панурґ торгував у Гиндичати барана
Розділ VII Панурґ і Гиндича все ще торгуються
Розділ VIII Як Панурґ купчика і баранів у морі втопив
Розділ IX Як Пантаґрюель на острів Безносків прибув і яке там химерне покревенство
Розділ X Як Пантаґрюель виладувався на острові Мирному, яким цар святий Бухан заряджав
Розділ ХІ Чому ченчики люблять на кухні тертися
Розділ XII Як Пантаґрюель у Прокурації [413] побував і про химерне життя крючків
Розділ XIII Як сеньйор де Баше взором метра Франсуа Війона своїх людей хвалив
Розділ XIV Побій крючив в оселі де Баше триває
Розділ XV Як крючок закликав по-давньому свадьбувати
Розділ XVI Як брат Жан вдачу крючків вивіряв
Розділ XVII Як Пантаґрюель острови Тоху [414] і Боху [415] поминув, а також про химерну смерть Бренґнарія, вітрякожера
Розділ XVIII Як Пантаґрюеля сильна морська хуртовина заскочила
Розділ XIX Як поводилися в бурю Панурґ і брат Жан
Розділ XX Як кормові матроси свої судна звірили на тоню
Розділ XXI Хвища триває і півслівця про духівниці, на морі складені
Розділ XXII Кінець хуртовини
Розділ XXIII Як після бурі Панурґ знов душкою зробився
Розділ XXIV Як брат Жан заявив, що Панурґ трусився під час хуртовини даремно
Розділ XXV Як по хуртовині Пантаґрюель на Острів макреонів висів
Розділ XXVI Як добрий макробій Пантаґрюелеві розповідав про місцеперебування і смерть героїв
Розділ XXVII Як Пантаґрюель розправляв про відхід душ геройських і про моторошні ознаки, що передували смерті блаженної пам’яті сеньйора де Ланже
Розділ XXVIII Як Пантаґрюель про смерть героїв розповів дуже зворушливу історію
Розділ XXIX Як Пантаґрюель поминув острів Мізерію, де Безскоромник царював
Розділ XXX Як Ксеноман Безскоромника анатомував і описував
Розділ XXXI Анатомія Безскоромникових внутрішніх органів
Розділ XXXII Безскоромникові норови і звичаї
Розділ XXXIII Як Пантаґрюель біля острова Дикого помітив страхолюдного физетера [436]
Розділ XXXIV Як Пантаґрюель страхолюдного физетера убив
Розділ XXXV Як Пантаґрюель висів на острові Дикому, справічному домів’ї Ковбиків
Розділ XXXVI Як дикі Ковбики на Пантаґрюеля засіли
Розділ XXXVII Як Пантаґрюель послав по капітанів Дериковбика і Шаткуйкров’янку, з долученням чудового його виступу про імена збірні
Розділ XXXVIII Чому Ковбиками люди не повинні гордувати
Розділ XXXIX Як брат Жан, щоб бити Ковбиків, до одного гурту з кухарями злучився
Розділ XL Як брат Жан Льоху спорудив і посадив до неї завзятих кухарів
Розділ XLI Як Пантаґрюель підтинав Ковбикам жижки
Розділ XLII Як Пантаґрюель вів перемовини з Ніфлесет — царицею Ковбиків
Розділ XLIII Як Пантаґрюель висів на острові Руах [438]
Розділ XLIV Як дрібні дощики прибивають борвії
Розділ XLV Як Пантаґрюель висів на Острові папіфиґів
Розділ XLVI Як ратай з Острова папіфиґів бісеня надурив
Розділ XLVII Як бабця з Острова папіфиґів бісенятка ошукала
Розділ XLVIII Як Пантаґрюель висів на Острові папоманів
Розділ XLIX Як Здоровега, біскуп папоманський, показав нам небесні Декреталії
Розділ L Як Здоровега архетип папи нам показав
Розділ LI Застілля з речами на честь Декреталій
Розділ LII Дальший тяг розмови про дива, Декреталіями вчинені
Розділ LIII Як уміло Декреталії із Франції до Рима золото переганяють
Розділ LIV Як Здоровега Пантаґрюелю груші доброго християнина подарував
Розділ LV Як Пантаґрюель у чистому морі різні відталі слова почув
Розділ LVI Як Пантаґрюель серед замерзлих слів негожості знайшов
Розділ LVII Як Пантаґрюель в обійсті месіра Ґастера, первого у світі магістра наук і мистецтв, висів
Розділ LVIII Як Пантаґрюель, при дворі премудрого магістра перебуваючи, енґастримітів і ґастролатрів [450] незлюбив
Розділ LIX Про кумедну статую Жерунку, а також як і які жертви складають ґастролатри черевомогущому своєму богу
Розділ LX Які жертви приносили ґастролатри у піст своєму богу
Розділ LXI Як Ґастер вигадав способи жати і зберігати пашницю
Розділ LXII Як Ґастер винайшов штуку і спосіб уникати поранення від гарматних пострілів
Розділ LXIII Як Пантаґрюель біля острова Ханефа [455] прикорхнув і про питання, задані йому по його пробудженні
Розділ LXIV Як Пантаґрюель задані йому питання без відповіді лишив
Розділ LXV Як Пантаґрюель зі своїми людьми погоду піднімав
Розділ LXVI Як біля острова Ґанабима [457] , на розказ Пантаґрюеля, ясу воздавали Музам
Розділ LXVII Як Панурґ зі страху обкалявся і котюру Салія за бісеня узяв
Prologue (Пролог до четвертої книги)
Книга п’ята і остання геройських походів да ходів доброго Пантаґрюеля
Фрагмент прологу
Розділ І Як Пантаґрюель на острів Дзвонкевич прибув і який ми там дзвін почули
Розділ II Як ситицини [468] , острова Дзвонкевича насельники, згодом птахами перекинулися
Розділ III Чому на острові Дзвонкевича завівся лише один папець
Розділ IV Чому птахи острова Дзвонкевича перелітні
Розділ V Чому на острові Дзвонкевича ненажерливі птахи ніколи не співають
Розділ VI Чим птаство острова Дзвонкевича живилося
Розділ VII Як Панурґ розповідав метру Едітусу притчу про жеребця і віслюка
Розділ VIII Як ми, перепони змагаючи, побачили нарешті папця
Розділ IX Як ми на Острів залізяччя виладувались
Розділ X Як Пантаґрюель на Острів викрутнів приплив
Розділ XI Як ми пройшли Катівню, де домує Запазур, архідук Котів Пухнатих
Розділ XII Як Запазур загадку нам загадав
Розділ XIII Як Панурґ Запазурову загадку розгадував
Розділ XIV Як Коти Пухнаті побирали
Розділ XV Як брат Жан Зубарь обдерти Котів Пухнатих розігнався
Розділ XVI Як Пантаґрюель на Острів апедевтів [480] прибув, довгополих і крючкоруких, а зарівно і про халепи і монстрів, які там його чекали
Розділ XVII Як ми острів Якневсебе поминули, а зарівно про те, як Панурґа мало не вбили
Розділ XVIII Як наше судно наскочило на мілину і як нас порятували мандрівці, що їхали з Квінти [483]
Розділ XIX Як ми прибули до царства Квінтесенції, Ентелехією [485] іменованого
Розділ XX Як Квінтесенція зцілювала недуги музикою
Розділ XXI Як цариця пообідній час збавляла
Розділ XXII Як прислужники Квінти поралися і як пані цариця призначила нас абстракторами
Розділ XXIII Як цариці подавали вечерю і як вона їла
Розділ XXIV Як у присутності цариці влаштовано веселий бал-турнір
Розділ XXV Як тридцять д ва бальовники змагалися
Розділ XXVI Як ми висіли на острові Годосі [497] , де шляхи ходять
Розділ XXVII Як ми поминули Острів дерев’янки і про орден братів курник
Розділ XXVIII Як Панурґ, брата курнику розпитуючи, чув від нього короткомовні відповіді
Розділ XXIX Як Епістемон не схвалив запровадження Великого говіння
Розділ XXX Як ми Саєтчину одвідали
Розділ XXXI Як у Саєтчині спіткали ми Чутку, що школу свідків тримав
Розділ XXXII Як ми відкрили для себе Ліхтарний край
Розділ XXXIII Як ми у порту лихнобійців [504] висіли і ступили на Ліхтарно
Розділ XXXIV Як ми до оракула Сулії прибули
Розділ XXXV Як ми під землю зійшли, аби вступити до храму Сулії, і чому Шінон — первий у світі город
Розділ XXXVI Як ми тетрадичними сходами зійшли і про Панурґів переляк
Розділ XXXVII Як брама святині дивом відчинилася сама собою
Розділ XXXVIII Яка прегарна мозаїка храмову долівку оздоблювала
Розділ XXXIX Як на мозаїчних храмових стінах була вдана битва, в якій Бахус індійців заломив
Розділ XL Як у мозаїці наїзд і напад доброго Бахуса на індійців удано
Розділ XLI Яка чудова лампа храм освітлювала
Розділ XLII Як верховна жриця Бакбук чудородний нам водограй у храмі показала
Розділ XLIII Як саме Бакбук Панурґа вбрала щоб він почув слово Сулії
Розділ XLIV Як верховна жриця Бакбук підвела Панурґа до Біж-Сулії
Розділ XLV Як Бакбук слово Сулії витлумачила
Розділ XLVI Як Панурґ та інші в поетичному натхненні завіршували
Розділ XLVII Як, попрощавшись з Бакбук, ми оракул Сулії покинули
Отримати аудіокнигу
Пряме посилання для зареєстрованих: Войдите на сайт, чтобы увидеть скрытое содержимое.
Класична проза
Добавить комментарий
Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.