Віктор Горобець. Князі і гетьмани усієї Русі. «Через шаблю маєм право». Злети і падіння козацької держави 1648—1783 років
Вступ
Козацька революція 1648-1649 рр.
«Збудоване руками можна руками й зруйнувати». Десятиліття золотого спокою Речі Посполитої
«Ляхи запхали нас у міх, але не зав’язали». Суботівська скринька Пандори
«Східні креси» Речі Посполитої у вогні. Заграва під Жовтими Водами
«Військо наше розгромлене й розбите вщент». Корсунська катастрофа коронної армії
«Рідко хто в тій крові у той час рук своїх не умочил». Криваві жнива літа 1648-го
«Перина», «Латина» і «Дитина» й інші невдачливі «пани-пилявчики». Пилявецька ганьба Речі Посполитої
«Все, що живе, вирушило в путь». Західний похід Війська Запорозького
Аби «нам паном і царем был». «Возз’єднання» Хмельницьким України з Росією вже 1648 р.?
У виборі найменшого зла. Пошук Військом Запорозьким претендента на «короля руського»
«Мойсей Руський, спаситель, освободитель і визволитель народу з лядської неволі»
«Не стане мені більше нога жодного князя й шляхотки в Україні». Переяславські страхи воєводи Кисіля
Чому цар «їх, православних, від милості своєї відганяє і в нашому розоренні не хоче ратними людьми допомогти»?
«Все, що живо, поднялося в козацтво». Облога Збаража 1649 р.
Піррова перемога Радзивілла під Лоєвом
«Перший цвіт польської шляхти був стертий рукою ворога». Зборівський тріумф Війська Запорозького
«Гаразд, королю, мовиш!» Зборівський компроміс чи зборівське розчарування 1649-го?
«Бодай Хмеля Хмельницького перва куля не минула». Гетьман Війська Запорозького Його Королівської Милості?
«Засвіт встали козаченьки в похід з полуночі». Звитяги та шаленства визвольних змагань початку 1650-х
«Проклята справа», або Рубікон у Красному
«Був ранок. Був туман. Було сто тисяч війська». Відвага та жертовність Берестецької битви
«Неуважний полковник» чи «відважний лицар» Мартин Небаба? Сіверський театр кампанії 1651 р.: Гомель, Сож, Ріпки…
«Безбожні єретики церкви Божі попалили». Здобуття Києва князем Радзивіллом
«Олена Прекрасна» української історії: трагічна розв’язка романтичної історії
«Прийшов кінець такому сатані». Безславна смерть шляхетського вождя
Писаний кров’ю Білоцерківський мир
Програно битву, але не війну. Козацька Україна після берестецького катарсису
Кривавий козацький батіг у битві під Батогом. Жорстока проза «романтичного походу» коронної шляхти
«Якщо Вашій Милості не хочеться поріднитися зі мною добровільно, то маємо достатньо війська, аби силою змусити це зробити». Родичання гетьмана з молдавським князівським родом
Кров, багнюка й зрада Жванецької кампанії 1653-го
Переяславський вибір 1654 р.
«Гетман будет в братстве не так, как крымской хан; не будем тесноты никакие чинить»
«Чтоб их не отпустить в подданство турскому салтану или крымскому хану». Українське питання в рішеннях Земського собору 1 жовтня 1653 р.
«Государево дело делать во всем по ево, государеву, указу». Посольська місія боярина Бутурліна в Україні
Скільки ж рад відбулось у Переяславі 8 січня 1654 р.?
«Государь вольностей у вас не отимает». Переяславські переговори 9—10 січня 1654 р.
«В начале изволь, Твоє Царское Величество, подтвердити права и вольности наши войсковые, как из веков бывало в Войске Запорожском»
«Указал государь, и бояре приговорили: быть так по их челобитью». Договір 1654 р.
Світ після Переяслава. Війни, змови, зради й коаліції.
«Гетманство запорожское, шляхетство и староство, которое твоей милости в Украйне полюбитца». Реакція Варшави на Переяславську угоду
Пригадуючи «ті всі великі часи, коли могли хліб і сіль разом їсти, як брат з братом». Дипломатична боротьба за Крим
«Білоруський фронт» російсько-польської війни за Україну
«Не можна було розгледіти, кого рубали: хто наш, а хто ворог». Немилосердна січа на «Дрожи-полі»
«Доки козацька шабля зайшла, доти також мусить бути й козацьке панування». Українська перспектива в світлі шведського Потопу Речі Посполитої
«А без воєвод в черкаських городах бути негоже». Складні питання українсько-російських взаємин 1656—1657 рр.
«Медовий місяць царської вірності закінчився»? Курс на Фейєрвар і Стокгольм
Перший план поділу Речі Посполитої та участь у ньому України
«Сміливим Марс допомагає». Сподівання та тривоги кінця 1650-х
«Скоро вітатимемо Вас у Варшаві». Участь козацьких полків у здобутті столиці Корони Польської
Білорусь у складі Української держави
«А царська де величність над ним, гетьманом, і над усім Військом Запорозьким вчинив був немилосердя своє»
Гетьман помер — нехай новий гетьман? Україна на переломі: виклики осені 1657-го
Гетьманувати «за» чи «проти» царя? Чи стояла така дилема перед Виговським?
Протигетьманська опозиція в Україні та Москва: взаємодія заради чого?
«Коло куф горілчаних засівши, вже не сподівалися відміни своєму щастю». Мало переможців — багато переможених у громадянському протистоянні першої половини 1658-го
«Козаки хочуть собі бути Голландією чи Швейцарією». Приваби Гадяцької унії 1658 р.
«Ти зі смертю приїхав і смерть мені привіз». Проблеми ратифікації унії
«Густо поля встелили трупом і рідко хто втік до табору». Конотопська битва 1659-го
Війна берегів. Пролог початку 1660-х
Чи можна увійти двічі в одну й ту саму річку? Переяславська рада 1659-го
«Всегда от старшини и полковников был поносимый и стужаемый». Важкий початок гетьманування молодого Хмельничченка
Слободищенські жахіття Хмельницького
«Люди близькі, а в недалекому минулому — товариші по борні». Чуднівське дежавю 1660-го
«І старшина, і козаки, і чернь хитаються, а говорять, хто буде в силі, того де і ми, Черкаси». Україна поділена: версія початку 1660-х
«Розумний і статечний» Сомко, впливовий Золотаренко чи «цікавий у річах» Брюховецький? Хто виявиться найспритнішим у гонитві за булавою
«Берегти накріпко, щоб Брюховецького не втратити, а він насправді вірний». «Чорна рада» 1663-го
«А старшини жупани кармазиновіе на серяги миняли». Соціальна революція літа 1663-го?
«Буде все так, як було при Виговському». Неочікувані метаморфози гетьмана Брюховецького
«Через одні ворота впускали поляків, а через інші — московітів». Дивна війна на Лівобережжі 1663—1664 рр.
«Ніколи ще Україна не палала таким страшним бунтом, як тепер». Содом і Гоморра на Правобережжі початку 1660-х
Гетьман, воєвода, сенатор і «промотор всіх нинішніх бунтів в Україні». Катарсис Івана Виговського
«Ныне на Украйне… ничего доброго нет, всяк в свой нос думает». Сум’яття 1665-го
«Хочу на Москві одружитися». Загравання гетьмана Брюховецького з царем і його наслідки
«Бачити пресвітлі царські очі». Дипломатичні церемонії, ранги та люди першого гетьманського посольства до Москви
Контроверсії епохальних Московських статей 1665-го
Аби «де его государ пожаловал, не женя, не отпущал». Загадки одруження гетьмана-боярина
«У нас де в предках бояр не бувало». Реакція українських станів на домовленості гетьмана з царем
«А то де толко за гетманом и дела, что ведми зжот». Середньовічне мракобісся в ранньомодерному Гадячі
Війна берегів. Трагічна розв’язка 1670-х
Давид проти Голіафа. Провокування гетьманом Дорошенком війни з Варшавою
«Усім козакам некорисний Андрусовський торг»
«Мова йде не про ремінчик, але про цілу шкуру нашу». Війна з Москвою на Лівобережжі
«Забит правильно». Остання рада гетьмана Брюховецького
Глухівський компроміс 1669-го
Османський еялет на землях України в часи правління короля-українця
Швидкоплинна переяславська велич гетьмана 1674-го: ціна возз’єднавчої авантюри Івана Самойловича
Іван Сірко, яким ми його не знаємо: війна з Москвою, сибірська неволя, різанина одноплемінників
«Паде, паде Украйна тогобочная малоросийская… аки Вавилон». Чигиринські походи та Чигиринські оборони другої половини 1670-х
У відблисках козацької слави. Гетьманат наприкінці XVII — початку XVIII ст.ст.
«Ще перо на трактатах не висохло, а лівобережний гетьман перейшов на Правобережжя». «Вічний мир» 1686-го та Коломацька змова 1687-го
«Золотий кафтан на соболях», або Неприступний Крим князя Голіцина
Іван Мазепа — життя «за» царя
«Населення Козацької України живе у добробуті й приспівуючи»
Чужа війна. Українське козацтво в боротьбі Москви за вихід на Балтику
«Диявол його сюди несе. Всі мої плани перевернув». Чому Карл XII попрямував на Москву через Полтаву?
«Братія, прийшла наша пора». Гетьман проти царя
«Этот очень хитер, может Мазепе уравниться». Вибори без вибору 1708 р.
«Изменническое гнездо разорено и искорено!» Російсько-шведське змагання за Запорозьку Січ
«Тріщать, бряжчать шаблюки голі, грім із гармат заклекотів». Полтавська битва
Катастрофа під Переволочною
Не допустити корупції в Україні. Військо без держави, Конституція — для майбутнього
«Це той Первий, що розпинав нашу Україну, а Вторая доконала.» Лівобережжя як поле реформаторських експерементів Петра I та його наступників
«У Івана — плахта, а в Насті — булава»? Україна в «післяполтавську» добу
«На их место определить добрых и верных». Кадрова політика Петра І в Україні
«Не Мазепа проклятий Іуда, а нинішній гетьман проклятий Іуда, що не стоїть за Украйну і москалі її розоряють»
«Слинного сала по розсмотренію». Чому царю не смакувало українське?
«От Полуботка правленню надлежащему быть я не надеюсь, ибо он совести худой»
«Вот я вас согну так, что и другие треснут». Російський бригадир у боротьбі з українськими автономістами
«Как всем известно, что со времен первого гетмана Богдана Хмельницкого, даже до Скоропадского, все гетманы явились изменниками»
«Знаю, що мене, за московським звичаєм, чекають кайдани». Скарби гетьмана — уявлені та справжні
Золота осінь козацької державності. Ще одні вибори без права вибору, та гетьман, котрому немає альтернативи
«Гетьману надалі бути не мислиться, а бути Правлінню в шести персонах». Друге скасування гетьманства російською владою
«Москалики-соколики, поїли ви наші волики, А вернетесь здорові — поїсте й останні корови». Україна в Російсько-Турецькій війні 1730-х рр.
Пастух, президент Академії наук, гетьман, граф і камергер. Неймовірна гра долі Кирила Розума
«Ты Великая, а я Малая, живем в смежных странах». Проекти ушляхетнення України
«Коли в Малоросії не буде гетьмана, то треба намагатися, щоб і назва гетьманів щезла». Ліквідація Гетьманату Катериною II
Ілюстрації